20.07.2019

Як подолати корупцію в ОТГ?

ЕкономікаСуспільство
27.11.2018

Як подолати корупцію в ОТГ?

В Івано-Франківській області голова новоствореної об’єднаної територіальної громади підписував договори про виконання робіт  (постачання товарів і надання послуг) з фірмою, якою насправді керує його дружина. Цей конфлікт інтересів та дії, які містять ознаки корупції, виявили місцеві громадські активісти. Небайдужих громадян обурило те, що голова ОТГ не повідомив сільську раду ОТГ про таку оборудку на суму 43 тис. грн. Як не дивно, але правоохоронці зреагували на повідомлення активістів і прокуратура склала і надіслала до суду адміністративний протокол за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».

 

А у Кропивницькому регіоні (на колишній Кіровоградщині) поліцейські «на гарячому» затримали секретаря місцевої ОТГ у момент отримання частини хабаря – 500 доларів США. Місцевий чиновник вимагав гроші за винесення на розгляд земельної комісії, а згодом і на сесійне засідання ради, питання про надання в оренду земельної ділянки.

 

Ці два реальні випадки (є й інші по Україні), які зафіксовані у 2018-му, засвідчують, що корупція є однією із найвагоміших перепон на шляху до масового руху створення ОТГ в Україні. А також сюди потрібно додати  різного роду бюрократичну «тяганину», застарілі кадри тощо… Все це перепони децентралізаційних процесів, які долають громади на шляху до реалізації реформи.

 

Задля «чесності і справедливості»

 

Об’єднана територіальна громада (ОТГ або об’єднана громада) – це адміністративно-територіальна одиниця в Україні, яку створюють відповідно до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Створення ОТГ – запорука процесу децентралізації, прихильність до якої декларує теперішня влада.

 

Децентралізація (передача значних повноважень та бюджетів від державних органів владі на місцях) є суттю реформи місцевого самоврядування, яка триває в Україні з 2015-го. Керівники держави заявляють, що децентралізація нині є однією з наймасштабніших реформ, яка повинна повністю поміняти систему управління в Україні. В основу такої держполітики закладено засадничі положення Європейської Хартії місцевого самоврядування. Відповідно, в Україні прагнуть підвищити роль територіальних громад у прийнятті важливих рішень. Зокрема – у  визначенні пріоритетності завдань, які ставлять перед органами влади місцеві мешканці.

 

Слід відзначити, що широкорозрекламована децентралізація самоврядування не є виключно ініціативою уряду. Кабінет Міністрів взяв на себе десятки зобов’язань перед нами з вами, перед міжнародними партнерами та потенційним інвесторами зі створення ефективних механізмів та інституцій для запобігання корупції, до яких належать і діяльність ОТГ.

 

Чи є вакцина від корупції для ОТГ?

 

На тлі чисельних скандалів та марних очікувань на подолання в Україні хабарництва на національному рівні, новостворені ОТГ вважалися потенційно чистим полем дій, яке давало надію, що вони «з нуля» будуватимуть нові чесні і справедливі системи і процеси місцевого самоврядування. За визначенням вважалося, що ОТГ має величезну перспективу для встановлення низки «запобіжників», які повинні були б ускладнити місцевим чиновникам зловживання владою та фінансами. Новопризначені лідери громад ніби мали б бути зацікавлені у тому, щоби здобути довіру від своїх краян і довести свою спроможність перед регіональною та центральною владою. Вірилося, що набагато легше не дати корупції захопити новостворену громаду, аніж намагатися викорінити її з уже існуючих інстутутів управління, у яких високі посади одні і ті ж люди займають вже багато років поспіль.

 

Однак на найпершому ж етапі діяльності ОТГ (які переважно об’єднують села і невеликі міста) зіткнулися з типовими «корупційними хворобами», від яких страждають переважно великі міста України. Йдеться про непрозорі тендери, монополію на послуги та інформацію, відсутність звітності перед людьми та «відкати» за перемоги у тендерах.

 

Великою проблемою (і не лише у справі боротьби з корупцією) є недостатність законодавчих актів, які б регулювали діяльність ОТГ. Уряд і Верховна Рада у цій справі наразі продукують набагато більше красивих слів, аніж документів, які б допомагали територіальним громадам жити насправді по-новому. Дотепер всі повноваження ОТГ можуть здійснювати лише місцеві ради або їхні виконкоми. Навіть, якщо ті мають величезний досвід участі у навколокорупційних оборудках.

 

Стежити за чиновниками і контролювати кожен їхній крок

 

Але, навіть в умовах, коли ОТГ мають замало справжніх повноважень, намагатися відстоювати реальні інтереси людей та боротися з корупцією можна і треба. Про це свідчать історії з Івано-Франківської та Кропивницької областей, про які ми розповіли напочатку.

 

Для цього мешканцям ОТГ слід:

 

  • вимагати відкриття даних місцевих адміністрацій, стимулювання відкритої підзвітності чиновників

 

  • аналізувати результати проведення тендерів та закупівель, стежити за прозорістю використання коштів місцевих бюджетів

 

  • добиватися відкритого доступу до інформації щодо земельних ділянок

 

  • проводити моніторинг земель громадян для підвищення прозорості їх використання.

 

Відповідно до середньострокового плану пріоритетних дій уряду,  вже у 2020 році реформа децентралізації повинна завершитися. До цього часу місцеві ради базового рівня мають бути на 100 % об’єднані у спроможні територіальні громади. Має відбутися повний та безповоротний перерозподіл повноважень між органами місцевого самоврядування та державними органами виконавчої влади – це і є децентралізація на місцях.

 

Базовий закон «про адміністративно-територіальний устрій України», який прописував би засади державної політики у цій сфері та конструкцію нового адміністративно-територіального устрою, значною мірою мав би суттєво обмежити «корупційні спокуси» для посадовців об’єднаних територіальних громад. А тим часом у багатьох успішних ОТГ бюджети стабільно зростають плюс: надходять суттєві субвенції з державного бюджету…  Тому відсутність «антикорупційних запобіжників» може спровокувати не одного чиновника спробувати «позловживати» «фінансовим пирогом», який стає ситнішим.