21.05.2019

Кадрова криза: у Польщі працедавці бояться виїзду українців до Німеччини – DW

Нові
31.10.2018

Польський бізнес готовий боротися за українських працівників через кадрову кризу.

Иллюстрация / REUTERS

Иллюстрация / REUTERS

Дев’ята година ранку. Перед львівським візовим центром – черга з 30 осіб. Охоронник каже, що вона ще маленька. Навесні, коли в Європі розпочинаються сезонні роботи, черга в рази більша. І хоча тут відкривають візи до 18 країн, більшість у черзі – це ті, що хочуть відкрити робочу візу до Польщі.

Читайте такожНайбільше українців потрапляє в трудове рабство в РФ і Польщі – міжнародна організація з міграції

Як-от Зеновій Худинович, який в польському Радомі працює вже три роки на підприємстві, яке займається ремонтом та будівництвом доріг. Їде туди знову, бо умовами задоволений. Каже, що проживання та медичну страховку  оплачує працедавець. Робітники витрачають гроші лише на харчування. А найголовніше, за три роки його шеф кілька разів піднімав зарплату. “Якщо, коли я тільки приїхав, він платив мені 8 злотих за годину, то тепер за легші роботи, наприклад,  укладку плитки, я маю 16 злотих, а на роботах на дорозі – до 22 злотих”, – розповідає Худинович.

Про те, що польські працедавці почали піднімати зарплати, підтакують з черги й інші заробітчани, пише DW.

Григорій, який їде в Ополе, каже, що українських працівників почали більше цінувати. Працедавець обіцяв віддячити йому, якщо приведе нових працівників на їхнє підприємство. А польська будівельна фірма Budimex навіть оголосила на своєму сайті, що виплатить винагороду кожному, хто допоможе знайти працівників на певні позиції.

Усе через те, що в Польщі – кадрова криза. До 2020 року, за даними міністерства інвестицій і розвитку Польщі, країна втратить півмільйона працездатного населення. А за десять років з 20 мільйонів необхідних працівників в Польщі буде лише 16 мільйонів. Головна причина, за даними міністерства, – падіння демографічних показників. Інша – виїзд польських працівників до країн Європи, де зарплати в кілька разів більші від польських. Тому боротьба за українців, як робочу силу, посилюється, конкуренція між польськими підприємцями зростає.

Читайте такожУкраїнці у Польщі вже зрівнялися з поляками за зарплатами – дослідження

За даними дослідження “Барометр трудової міграції”, який підготувала польська компанія Personnеl Service, якщо ще півроку тому українці працювали в 19 відсотках польських фірм, то вже у вересні – у 23 відсотках. Також зросла кількість працедавців, які хочуть найняти українців. “Заробітні плати поляків і українців стали ближчими. Потреба в кадрах зі Сходу так швидко росте, що роботодавці мусять пропонувати їм привабливі умови, наближені до пропонованих співвітчизникам”, – розповідає Луіза Рослонь з Personnel Serwis. Нині, за даними компанії, третина українських робітників отримує до 3 тисяч злотих (693 євро) на місяць, ще третина – до 3,5 тисячі. І лише 15 відсотків заробляють понад 3,5 тисячі злотих (808 євро).

Віднедавна польські працедавці почали відчувати страх через конкуренцію з працедавцями з Західної Європи, зокрема, Німеччини, де політичні сили вже погодили міграційну політику і готові голосувати. 

Тому, щоб втримати українського працівника, за словами Пачки, польські працедавці почали покращувати умови праці українців. Уже зараз, крім зарплати, вони пропонують різні бонуси. Майже 38 відсотків польських підприємців взяли на себе оформлення документів, 31 відсоток – забезпечують українців житлом, 29 відсотків – медстраховкою.  Утім, працедавці не можуть змінити складні адміністративні формальності. “Ми домагаємося, щоб збільшили дозволений термін праці і також збільшили термін проживання в Польщі на основі дозволу на роботу з трьох до п’яти років, але поки – безрезультатно, бо в країні досі не прийняли міграційну політику”, – каже Пачка. 

Як повідомляв УНІАН, у Польщі значно скоротився потік робочої сили з України. За офіційними даними, кількість українських робітників у Польщі скоротилася на 7% за останні три роки, і це число може виявитися більше за українців, які користуються безвізовими поїздками до ЄС.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter