17.07.2019

Діти і гроші: як виростити мільйонера

АктуальнеНові
12.07.2019
  Перший інтерес до грошей в дітей прокидається в 6-7 років.

Перший інтерес до грошей в дітей прокидається в 6-7 років.

З якого віку діти повинні розуміти, звідки беруться гроші, одяг, їжа? Як виростити мільйонера?

В практиці фінансових радників нерідкі випадки, коли заможні клієнти-мільйонери приходять із запитом уберегти капітал від нерозумних дій з боку своїх повнолітніх дітей. Щось на кшталт: “А можна зробити так, що, якщо зі мною щось трапиться, на дитину не звалиться весь спадок відразу? Я побоююся, що він (вона, вони) не впорається з такою відповідальністю. Як бути?” Але дивлячись на таких батьків, іноді хочеться сказати: “Після вісімнадцяти вже пізно”.

Починати фінансову освіту дітей необхідно як можна раніше, коли ще існує можливість вплинути на їх ставлення до грошей. Для того щоб не наламати дров у такому важливому питанні, використовуйте кілька базових заповідей, пише marieclaire.ru.

Заповідь 1. Ловіть інтерес дитини

Поширена помилка, що всі важливі життєві уроки повинні проходити у формальній обстановці, за партою (столом), у відведений для цього час. Насправді набагато простіше засвоюється дітьми те, що відповідає їх тимчасовому інтересу.

Це стосується і різних фінансових тем. Дитині не подобається, що тато чи мама щодня кудись йдуть? Привід поговорити про те, звідки в принципі в сім’ї беруться гроші на іграшки. Знімаєте гроші в банкоматі, а діти намагаються зрозуміти, хто їх туди “помістив”? Саме час пояснити, навіщо на світі існують банки і платіжні системи.

Заповідь 2. Не замовчуйте

 

Зрозуміло, що спочатку досить складно розгорнуто відповісти на всі питання дитини щодо грошей. Проте в ситуаціях, коли школяр щось запитує, важливо, з одного боку, не сильно “завантажити” його непотрібними подробицями, з іншого – не погасити його інтерес до цієї теми зовсім, з третього – не втратити довіру, щоб в підлітковому віці він не пішов “шукати правди” у різних шахраїв (від сумнівних “валютних ігор” краще триматися якомога далі).

Заповідь 3. Не вчіть теорії – вчіть практиці

Навчати фінансовій грамотності без практики – це все одно що вчитися керувати машиною по книжках. Важливо не тільки на власному прикладі показувати, як поводитися з тими або іншими фінансовими інструментами, але й поступово давати їх дітям “спробувати”. Нехай спочатку це буде щось зовсім просте, наприклад монета для покупки іграшки в автоматі. Пізніше, з 14 років, вже можна відкрити дитині власний банківський рахунок, з 16 – дозволяти робити покупки самостійно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи варто платити дитині гроші за виконання домашніх обов’язків

Заповідь 4. Пам’ятайте про кишенькові гроші

Це основний тренажер для фінансового виховання дітей. По суті, кишенькові гроші повинні стати для дитини чимось на зразок аналога зарплати у дорослих, тому вони видаються на постійній основі, строго регулярно, і витрачаються за розсудом одержувача. Починати можна з 6-7 років – саме в цьому віці прокидається перший інтерес до грошей.

 

Заповідь 5. Не мрійте про легкі шляхи у навчанні

Дотепер ведуться суперечки на тему “Прив’язувати видачу кишенькових грошей до оцінок?” На думку фінансистів – прив’язати кишенькові гроші до оцінок – це піти шляхом найменшого опору і зарубати безліч виховних моментів при корені.

По-перше, тоді виходить, що дитина починає навчатися в школі не для себе, а для батьків. Таким чином, і відповідальність за навчання перекладається на батьків (привіт армії репетиторів). По-друге, зникає стабільність “зарплати”. Відповідно, стає практично неможливо навчатися правильно планувати і витрачати свої гроші. По-третє, виховані таким чином “дорослі діти” в майбутньому будуть всіляко намагатися шукати оцінку будь-яких своїх дій з боку, що загрожує психологічними проблемами. Саме тому кишенькові гроші повинні видаватися регулярно, стабільно і без прив’язки до шкільних оцінок.

Заповідь 6. Не позбавляйте права на помилку

 

В ідеалі з кожним роком повинна збільшуватися не тільки сума “зарплати” дитини, але і коло його хатніх обов’язків, і кількість обов’язкових витрат, які він оплачує сам. Зрозуміло, що першокласник здатний поки тільки прибрати за собою кімнату і купити собі дрібну канцелярію. Шестикласник вже цілком здатний не тільки самостійно вигулювати собаку, але і оплачувати доступ в інтернет, свій мобільний, а також купувати подарунки друзям. Це нормально, якщо дитина буде витрачати свої гроші зовсім не так, як вам би хотілося. Ми всі вчимося на помилках. Нехай він зараз витратить всі накопичення на гру, а потім залишиться на два тижні з неоплаченим телефоном, ніж потім, у самостійному житті, з приводу і без буде бігати в банк за новим кредитом.

Коли дитина просить купити щось невиправдане, скажіть: “Можу це зробити, але за твої кишенькові гроші”. Часто одна ця фраза миттєво розставляє пріоритети. Якщо дитина погодиться – забирайте з її гаманця вартість тієї речі.

Заповідь 7. Позичили – поверніть

Щоб дитина поважала власність іншого, не брала чужого і не крала – необхідно показати, що її особиста власність недоторканна. Відповідно, у дитини обов’язково має бути особисте місце для зберігання грошей, яке без її дозволу ніхто не чіпатиме.

Бувають такі ситуації, коли з якихось причин ви берете “ніби у борг” у дітей. Наприклад, якщо кур’єр не може знайти решту з великої суми. Пізніше обов’язково поверніть ці гроші. Завдяки цьому у дітей ніколи не виникне думки взяти чужі гроші, навіть якщо це – невелика решта. Діти швидше навчаться не тому, що ми говоримо, а тому, що ми регулярно робимо і показуємо власним прикладом.

Згідно теорії Зигмунда Фрейда, такі властивості особистості, як марнотратство, ощадливість і скупість, виникають і знаходять своє підкріплення під час так званої “анальної” фази розвитку – тобто коли нам приблизно від року до двох. Тобто те, як відбувається привчання дитини до горщика, безпосередньо впливає на його подальше ставлення до грошей.

Психотерапевти пояснюють це так: “Вміст гаманця може несвідомо асоціюватися із вмістом власного кишечника”. Якщо батьки дуже хвалили малюка за те, що він на перше ж прохання “віддав”, він може у дорослому житті стати марнотратним і спускати гроші на вітер. Якщо вони лаяли його за те, що він не встиг добігти до горщика, “не втримав”, він має всі шанси стати жадібним. А якщо вони ставилися до привчання до горщика спокійно, без фанатизму, то, швидше за все, він буде вважати, що гроші – це просто еквівалент товару, і ніяких особливих емоцій з ними пов’язувати не буде.”

Оригінал статті взято з ресурсу: https://gazeta.ua/articles/children/_diti-i-groshi-yak-virostiti-miljonera/914937